Байдужість – почуття, яке руйнує щастя.

Казка ніколи не моралізує одверто – повчання випливає з дій. Тому наша увага завжди напружена, захоплена. Сам не повіриш, як переймаєш ту мудрість, задля якої казку складено. А мудрість ця глибока.

                               Л.Дунаєвська

Тема: Байдужість – почуття, яке руйнує щастя. Казка «Як мати зозулею стала»

Мета: формувати в учнів елементарні вміння аналізу народної казки, навички виразного читання, переказу; розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення; виховувати позитивні риси характеру.

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, природознавство.

Обладнання: ілюстрації до казки.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Зміст уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.     Вступна бесіда.

-         Який фольклорний твір називають казкою? На які групи за змістом поділяються казки?

-          Які з них вам особливо подобаються? Хто є героями казок?

-         У чому особливість побудови казки?

-         Що є головним у змісті казки?

Дослідниця української казки Л. Дунаєвська писала «Цікаво переповісти казку може тільки справжній майстер, якими здавна славиться наша земля. Від таких майстрів-оповідачів училися наші письменники високого мистецтва слова, серцем осягати красу рідного народу». Казкознавець  закликає і вас учитися любові до рідного слова, доторкнутися душею до краси й мудрості української народної казки.

-         Розкажіть, хто вам розповідав казки, якого родинного оповідача ви особливо запам’ятали й любили.

2.     Опрацювання казки «Як мати зозулею стала».

Виразне читання казки. [Додаток 1.]

Бесіда за змістом.

-         Знайдіть рядки, в яких говориться про те, що мати дбала про своїх дітей.

-         Чи завжди були уважними діти?

-         Чому мати занедужала?

-         Чи піклувалися діти про хвору неньку?

-         До чого привела дитяча байдужість?

-         Чи зрозуміли діти провину, втративши неньку?

-         Які почуття викликала у вас казка?

-         Що ви знаєте про квіти, названі у казці? Що знаєте про Червону книгу України?

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Висновок: Байдужість – найбільше зло. Казка вчить, що байдужість до батьків не прощається

V. Підсумок уроку.

- Поясніть епіграф уроку.

- До якої групи за змістом відноситься вивчена вами казка? Чи актуальна казка в нашому сьогоденні?

VІ.  Домашнє завдання.

1.     Виразно читати й переказувати казку.

2.     Намалювати ілюстрації до казки.

[Додаток 1.]

Як мати зозулею стала

В одної жінки було троє дітей. Мати їх дуже жаліла, все сама робила: косила, вибирала льон, ткала рушники, а діти по цілих днях гралися, перекидалися. Тільки прибіжать до хати:

— Їсти!

Мати дає їм їсти, миє їхнє взуття, сушить одежу брудну і мокру. Одного разу мати тяжко заслабла. Лежить слаба, нема кому їй водички подати. А діти граються, прибігли з вулиці, а мати просить:

— Хоч хтось води подайте.

Діти не чують, а лиш кричать:

— Хай менший подасть! Хай менший подасть!

Одного разу прибігли діти з вулиці, дивляться, а їх мати встала, взяла дошку з полика, на якому спала. А та дошка стала в неї хвостом приростати. Взяла ткані рушники, а вони крилами стали. Перстень на руці був, перетворився на дзьоб. Тіло стало покриватись          Малюнок  Кундік Софії, 8 клас                                                  пір’ям і мати почала вилітати з хати. Діти побігли слідом, плакали, просили:

— Вернись, мамо, ми будемо слухатись, подамо тобі водички!

А мати стала зозулею і прогукала:

— Пізно, дітки, пізно!

І полетіла. Діти бігли за нею, падали, плакали. Порвалося їхнє взуття, позбивалися ноги, але мати не вернулась.

І там, де бігли діти по траві, де капала дитяча кров з побитих ніжок, ростуть диво-трави: зозулині черевички, зозулині рушнички, зозулин льон, зозулині слізки... А

                                          Малюнок Петрик Анастасії, 11 клас

зозуля не висиджує пташенят, а підкидає свої яйця в чужі гнізда.