Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає.

Тема. Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає.

          Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість письменників Волині, творчість Лесі Українки; розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять; виховувати любов до рідного краю, до поезії

Хід уроку

І. Організаційна частина.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

. Скільки б не пройшло років та слово Лесине житиме, бо вона «в серці має те, що не вмирає». Тому ж і не може лишитися ніхто байдужим до її життя і творчості.

Йосип Струцюк «Сторожові вежі» «Вона іще Лариса Косач»:

     Лесі - 9 років. Вона дуже любить свою «тьотю Елю». Та раптом несправедливість ранить серце юної Косачівни. Зрозумів стан душі Лесі і передав це у віршах «Поклик» П. Мах.
    Леся була милосердною до всього і до всіх. їй хотілося захистити зайченя від вовка, билинку від негоди... Про таку чуйність і вразливість юної поетеси розповідає нам П. Мах у вірші «Без опікунки»
     Ми живемо на Волині, живемо в краю, де колись зустрілася з казкою
Леся.
    Адже...
            Там, де вруняться жита, де льон сміється синіми очима, там, де дівчата чорноброві, де вміють сіяти і жати, пісень веселих поспівати, де радість вашу чи біду розділять враз, як хліб навпіл, там випало нам щастя народитись.

Кругом садочки, біленькі хати,

І соловейка в гаю чувати.

Ой чи так красно в якій країні,

Як тут, на нашій рідній Волині!

Леся Українка

Дочка України - Волинь моя мила,

Хто з нею не бачивсь, приїдьте будь ласка,

Тут ріки й озера, гаї солов ’їні,

Якщо ви забули, що таке казю

Її ви зустрінете в нас на Волині.

О. Богачук

    Волинь - голубоокий озерний край. Волинь - край, де оживають легенди. Тому і не могла не написати Леся драму-феєрію «Лісова пісня», яка стала її лебединою піснею.
    П. Мах відгукнувся на твір Лесі і її мрійливість віршем «Нашепт лісу».
    Уривок з драми-феєрії «Лісова пісня»
    Леся вічно житиме в пам’яті нащадків.
«Колодяжне» П. Мах
В 1971 році Юрій Косач - племінник Лесі Українки приїздив на Волинь. Про цю подію П Мах розповідає у вірші « Юрій Косач у білому будиночку»

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу


    Леся вчить нас любити свою мову, свій народ. Вона назвалась гордо - Українка. Носити з гідністю це ймення вчить і нас з вами, бо саме така Оксана з твору «Бояриня»

    Уривок з п’єси «Бояриня». (театральна хвилинка)
Які б заметілі, хуртовини не були в нас на шляху, Леся вірить в нас.

І треба ж так, що грімко, дзвінко,

На повні груди, на весь світ

Нараз:

Я-Леся Українка!

Бо є народ у мене свій!

Як життєдайний струмок живить душу людську надія. Надію, як свою юну посестру, залишає нам Леся.
               «Квітка надії!» В. Гей. (випереджувальне завдання напам'ять)
IV. Підсумок уроку

1. II. Літературна гра «Телеграми»

1. Добраніч, сонечко! Ідеш на захід...
Ти бачиш Україну - привітай!
Оксана «Бояриня»
2. Я їм тоді проспіваю
Все, що колись ти для мене співав,
Ще як на провесні тут вигравав,
Мрії збираючи в гаю...
Мавка «Лісова пісня»
3. Щастя - то зрада, будь тому рада,
 - Тим воно й гарне, що вічно летить!
Перелесник «Лісова пісня»
4. «Де я того розуму навчуся?
Скільки світу злітав, а щось небагато навчився,
хіба вже воно так і зостанеться...»
Горобець «Біда навчить»
V. Домашнє завдання. 
Написати твір-роздум на тему: "Живий вогонь Лесиного слова"